Дитина, яка терпить менше образ,

виростає людиною,
                             яка більше усвідомлює свою гідність
                                                          

    Микола Гаврилович Чернишевський

  Жорстокісьть і педагогічний колектив

Від агресивності не застрахована ні одна людина, бо всі ми люди, і агресія закладена у нашій підсвідомості як інстинкт, вона є одним із захисних механізмів людини, за допомогою якого вона намагається якимсь чином скинути негативні емоції і пристосуватися до навколишніх обставин. Але цей шлях не є найоптимальнішим, і тому слід знаходити інші шляхи виходу зі складних життєвих ситуацій. І тому, агресивна поведінка може «захопити» будь-який колектив, в тому числі і педагогічний.

      Насильство – це прояв агресії чи жорстокості по відношенню до іншої людини  або людей. Агресія є природженою якістю будь-якої живої істоти. У жорстокості тільки одна оцінка – негативна.     

Чинники, які дають поштовх до зародження агресивності в педагогічному колективі(демонстрація слайду):

1. Психологічна і моральна несумісність.
2. Високе психологічне напруження.
3. Перевага рольової позиції вчителя  (демонструє себе вище іншого).
4. Невідповідність настрою, негативні емоції.
5. Порушення взаємодії у «сови» і «жайворонка». Вчитель «сова», як правило, зранку має знижену працездатність, пригнічений настрій, він млявий, дратівливий, а тому може агресивно відреагувати на зауваження, які могли б бути зовсім інакше сприйнятими дещо пізніше. «Жайворонок» навпаки – втомлений, дратівливий в другій половині дня.
6. Великий вплив на формування агресивності мають сімейні негаразди та родинні проблеми, які ведуть до викиду негативної енергії.
7. Існує вид таких людей як «агресивісти» – люди, які висловлюються дошкульно, роздратовуються, якщо їх не слухають
8. Також агресивність може бути спричинена синдромом «професійного вигорання», який проявляється у ворожому ставленні до роботи. Педагог легко впадає в гнів, дратується і заздалегідь налаштований надзвичайно негативно до усіх подій

Форми прояву жорстокості педагогів по відношенню до учнів:

1. Залякування і  погрози - навіювання страху криком, жестами, мімікою; загрози фізичного покарання міліцією, спецшколи, богом;

2. Фізичне покарання - побиття, ляпаси, катування, тягання за волосся, щипання та інше.

3. Емоційне (психічне) насильство - не тільки залякування, погрози, а й приниження почуття власної гідності і честі, словесні образи, грубість; навіювання думки, що дитина - найгірша, приниження в присутності інших людей.

Наслідки

• дитина вчиться насильству;
• дитина стає тривожною; має низьку самооцінку ;
• дитина не впевнена, що може перерости в депресію, фобії, смуток, викликати думки про самогубство, помсту.

Поради для подолання негативних емоцій:

• під час спалаху агресії намагаюсь зосередитись на чомусь приємному;
• мій розум, потім мої емоції;
• допомагає рахунок до ста;
• важливо навчитись говорити «стоп»!
• виявляю свій гнів у кольорі, потім перетворюю його на більш світлий, веселий;
• допомагає розуміння, що негативні емоції руйнують психіку;
• намагаюсь не посміхатись улесливим словам, не піддакую злослів`ю;

  В.О.Сухомлинський  зазначав, що у вчителя велика місія на землі. Він навчає, надихає, запалює, наповнює сенсом життя підростаючі покоління. Педагог, який вірить в успіх справи, як правило, його досягає.

Модель спілкування педагогів з дітьми.

Учитель “Я – сама” (головний ініціатор учнівського процесу, але знищує всі форми учнівської ініціативи).

Учитель ”Китайська стіна” (виставляє дистанцію між собою і учнями, головне завдання – повідомити, а не навчити).

Учитель “Тетерук” (чує тільки себе, не налаштований на учнів).

Учитель “Ангел” (не нервує, не критикує, встановлює з усіма дружні стосунки).

Учитель “Шоу -мен”(урок нагадує спектакль, а результати мінімальні).

Учитель “Тиран” (Я – цар і Бог).

          Учитель “Робот” (діє на основі надуманого алгоритму, не звертаючи увагу на обставини, що потребують змін при спілкуванні. Наприклад, не підемо на перерву, якщо не виконаємо вправу).
          Учитель “Гамлет” (характеризується постійними сумнівами, не має чіткої позиції, захищається чужим авторитетом)
          Учитель “Локатор” (спрямовує роботу на одну групу дітей – сильних, слабких або обдарованих).

Як стати гарним учителем? Що для цього потрібно? Талант? Можливо, й талант. Мистецтво? Так, і мистецтво. Майстерність? І майстерність також. Усе це правильно. Але й майстерність, і талант – це на 99% наслідки наполегливої праці

Щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце.

 (В. Сухомлинський);

   - У кожному вчительському Серці повинні бути краса і велич Любові, натхнення Віри, відродження Доброти, гор­дість і суворість Обов'язку, торжество Справедливості, квіти Вдячності, сльози Співпереживання, посмішка Радості, піднесеність Відданості, іскра Щирості, лег­кість Покаяння, нива Благородства...

На останок хочу зачитати легенду про янгола, який хотів віддати янголя до школи.

Одного разу вирішив янгол віддати своє янголятко до школи. Взяв він його, і полетіли вони до величез­ної будівлі. «Треба вибрати вчителя від Серця і з величезним терпінням, адже янголятко моє ще зовсім не янгол, воно — невгамовний пустун з непокірним характером...».

У класній кімнаті вчителька сиділа перед учнями, заклавши ногу на ногу, милувалася своїми нігтями. На кожному з них було намальоване маленьке сер­дечко. У той же час пильно слідкувала за учнями, які виконували контрольну роботу, і павиним криком припиняла будь-яку спробу списування.

«Ханжа... Не від Серця вона...».

У наступному класі учень записував на дошці ре­чення, яке диктував учитель: «Найголовнішого очима не побачиш, пильне тільки Серце». Учень помилився і написав «Сердце».

—  Скільки разів тобі пояснювати!.. Дай щоден­ник... Двійка!

«Неук... Не від Серця він...».
Заглянув янгол до наступного класу — там учитель проводив урок математики.   

—  Порахуйте, скільки разів постукає Серце про­тягом доби, якщо за одну хвилину воно стукає 56 ра­зів.

Один учень, не вираховуючи, зразу вигукнув:

—80 640 разів... А за тиждень — 564 480 разів.

Діти ахнули. А вчитель грубо перебив учня:

—  Як ти смієш викрикувати з місця, та ще й без мого дозволу!

«Грубіян... Не від Серця він».

Янгол сумно подумав, залишаючи будівлю шко­ли: «Усі згадують про Серце, але жити Серцем не хочуть...».

Засумували вчителі.

—  Можливо, врятує Мудрість? — сказали вони.
І знайшли Мудреця, який сидів у печері.

—  О, Мудрецю, — почали благати вони, — вкажи нам шлях до Сердець наших учнів!

Сказав їм Мудрець:

—  Дам вам шлях до Сердець ваших учнів, але від­дайте мені натомість дар ваш!

Учителі перезирнулися: якого дару від них вима­гає Мудрець?

Тоді Мудрець сказав:

Якщо в когось є роздратування, дай мені роз­дратування.

Якщо в когось є гнів, дай мені гнів.

Якщо в когось є жорстокість, дай мені жорсто­кість.

Якщо в когось є грубість, дай мені грубість.

Якщо в когось є сумнів, дай мені сумнів.

Якщо в когось є ненависть, дай мені ненависть.

Якщо в когось є злоба, дай мені злобу.

Якщо в когось є страх, дай мені страх.

Якщо в когось є зрада, дай мені зраду.

Якщо в когось є забобони, дай мені забобони.

Якщо в когось є погані  думки, дай мені погані  думки.

А якщо дасте пригорщу дурних звичок, я прийму і ці запилені брязкальця.

Але не забудьте, чого вартий той, хто відніме раз подароване.

Отже, я прийняв увесь бруд вашого Серця, і Воно стає чистим.

А вам відкриваю Мудрість: шляхом до Серця учня є чисте Серце вчителя! 

На стікерах у формі сердечок напишемо наші «дари» і передамо мудрецеві

І нехай кожен педагог скаже:

Я — Вчитель  Любов і Відданість, Віра і Терпіння.

Я — Радість і Спів-радість, Страждання і Спів-страждання.

Я — Істина і Серце, Совість і Благородство.

Я — Той, хто Шукає і Дарує, Вбогий і Багатий.

Я — Вчитель і Учень, Вихователь і Вихованець.

Я — Той, хто Прокладає Шлях, і Художник Жит­тя.

Я — Захисток Дитинства і Колиска Людства.

Я — Посмішка Майбутнього і Факел Сущого.

Я — Вчитель від Бога і Співробітник у Бога.

Молюсь тобі, серце моє, дай мудрості осягати мо­менти істини в житті дітей!

—  Шановні колеги, я гадаю, що поради Мудреця ви будете втілювати у своїй професійній діяльності  і таке негативне явище як жорстокість ніколи не війде до стін нашої школи.